Поради для батьків

«Шведська стінка вдома»

Шведська стінка - частина спортивного інвентарю, який присутній в кожному залі для заняття фізкультурою. Правди заради, шведська стінка, не рідкий предмет і в житлових приміщеннях. Чому шведську стінку варто встановити у себе вдома? Яка користь від неї? І що на ній робити?

Шведська тому, що зі Швеції?
Назва гімнастичного снаряду так і підштовхує на думку, що винайшли його в Швеції і це дійсно так, проте тоді ще не було назви "шведська стінка", це була "рама з перекладинами". Подібного роду конструкцію розробили з метою економії місця в кімнатах, які були призначені для спортивного залу. Перші згадки про них датуються 1793 роком в книзі "Гімнастика для молоді" німецького педагога Йоганна Гутс-Мутса. Популярність прийшла пізніше - на початку XIX століття і дякувати варто лікарю Пера Хенріка Линга, який розробив цілу систему гімнастичних вправ. Син Линга, Яльмар, продовжив справу батька і розширив можливості шведської стінки, доповнивши її гімнастичними снарядами: лава, трамплін, колода і інші.

Спортивний зал оснащений спортивним обладнанням, виробленим на заводі компанії "Спорт Світ". Всі фото з об'єкту тут.

У чому краса і користь шведської стінки
Шведська стінка - це і дитячий, і дорослий тренажер, звідси він й отримав горде звання універсального обладнання.
Якщо говорити про стінку, як про спортінвентар, то варто виділити наступні переваги:

Безумовно, перший плюс - це універсальність. Вона спокійно витримує будь-які навантаження (тут важливо уважно читати, дерев'яні моделі мають обмеження у вазі, але не варто впадати у відчай, є і альтернативні варіанти - металеві), що дозволить займатися дорослим та дітям, а також в тандемі з дитиною.
Компактність. Сама стінка займає приблизно 20-25 см.
Екологічність. Виготовляються шведські стінки або з натурального дерева або з металу з використанням безпечного полімерно-порошкового покриття, яке допускається для використання в закритих приміщеннях.
Безпека. Стінка надійно фіксується і виключає можливість пересування або падіння тренажера на користувача.
Витримує пристойне вагове навантаження.
Стійка до стирання і вологи, що особливо актуально в будинках, де обладнанням будуть користуватися діти.
Ультрафіолетові промені не впливають на конструкцію.

Якщо говорити про користь для організму, то шведська стінка:

Покращує координацію рухів;
Зміцнює м'язовий корсет всього тіла;
Сприяє схудненню;
Запобігає розвитку сколіозу і плоскостопості;
Розвиває витривалість та гнучкість.

До всього іншого, шведська стінка - це ще й відмінний ігровий куточок, який не тільки є гарною розвагою, але і допомагає скидати нервову напругу, замінюючи її на позитивні емоції.

Спортивний зал оснащений спортивним обладнанням, виробленим на заводі компанії "Спорт Світ". Всі фото з об'єкту тут.

Базові вправи на шведській стінці
Встановивши шведську стінку можна проводити повноцінне тренування по зміцненню м'язів та їх розтяжку:

Звисання - вправа, яка буде стояти на сторожі рівної постави, знімати напругу і витягувати втомлений від сидячого положення хребет. Варто взятися руками за поперечину, висота якої дозволяє повністю витягнутися, не торкаючись ногами підлоги. 5 хвилин буде достатньо, але починати варто з секунд 30, щоб не перенапружувати руки.

Згинання ніг - вправа для преса. Після вису варто зробити перерву в хвилину, щоб руки відпочили і знову зайняти таке положення, ось тільки в даному випадку не просто висіти, а підтягувати коліна до живота. Як для підтримки тіла в тонусі досить буде 2-3 підходів по 15-20 разів, якщо мета досягти більшого результату - варто збільшити кількість підходів і збільшити вагу на ноги.

Підйом ніг - також вправа для преса, тільки складніше. Положення, як і в попередньому, тільки необхідно піднімати ноги до кута в 90 градусів, не згинаючи їх у колінах. На перших тренуваннях тримати ноги прямими буде не так просто, але при регулярному тренуванні завдання буде здаватися все легше і легше.

Вигин грудей. Первісна позиція - спиною до стінки, руки на верхній перекладині, ноги стоять на нижній. Корпус потрібно вигнути вперед, тільки робити це не різкими рухами, а плавними, щоб не травмуватися.

Вигин спини. Руки на рівні грудей, прогинаємо спину, поступово переставляючи руки на перекладину нижче.

Розтяжка ніг. Одну ногу варто поставити на перекладину навпроти талії, не згинаючи колін, дивлячись на шведську стінку, нахиляти корпус, намагаючись дотягтися руками до носка ноги, яка впирається у шведську стінку. Рухи повинні бути м'якими й плавними. Після цього, виконати таку ж вправу і з другою ногою.

Бічна розтяжка ніг. Варто також поставити ногу на перекладину, тільки стояти до шведської стінки варто боком. Таким чином, здійснюючи нахил корпусу будуть задіяні ще й боки.

Всі перераховані вище вправи можна виконувати на шведській стінці без будь-якого додаткового обладнання. Якщо ж їх мало - можна доповнити свій спортивний куточок: турніком, брусами, лавкою для преса, канатом, боксерською грушею, гімнастичними кільцями та іншими елементами навісного та приставного обладнання.

При всіх своїх плюсах, шведська стінка має таки один мінус - на ній потрібно займатися, якщо просто її встановити та іноді протирати пил, то результату, на жаль, не буде. Проте, у тих, хто здасться метою поліпшити свої фізичні дані й здоров'я, чекає приємний сюрприз.

Домашній стадіон.

Інтерес дитини до фізичних вправ формується спільними зусиллями вихователів і батьків. Спортивний куточок вдома допомагає розумно організувати дозвілля дітей, сприяє закріпленню рухових навичок, отриманих в ДНЗ, розвитку спритності, самостійності. Обладнати такий куточок нескладно: одні допомоги можна придбати в спорт.магазині, інші зробити самим. По мірі формування рухів і розширення інтересів дитини куточок слід поповнювати більш складним інвентарем різного призначення.

ВЕЛИКИЙ КУБ (зі сторонами 40/ 40см, висота 20-30см) використовується дитиною для влізання, зістрибування.

ВЕЛИКИЙ М'ЯЧ У СІТЦІ підвішується на шнурі в дверному отворі. Малюк відштовхується, добре витягнувшись, а потім, підстрибнувши, дістає до нього. Спочатку м'яч висить на рівні піднятої руки дитини, а потім після освоєння рухів, його слід підняти вище на 5-8см.

НАДУВНЕ КОЛОДА (довжиною 1-1,5 м) для переповзання, переступання. Дитина сидить на ньому, катає, відштовхує.

ДОШКА (довжиною 1,5-2м, шириною 30-20см) для ходьби, переступання і повзання. Для ускладнення один кінець дошки піднімають на висоту 10-15см.

ДРІБНІ ФІЗКУЛЬТУРНІ ПОСІБНИКИ:

КОЛЬОРОВИЙ ШНУР-КОСИЧКА (довжиною 60-70см) для виконання вправ, а зробивши коло - для стрибків, пролазання.

ДРАБИНКА - СТРЕМ'ЯНКА (ширина прольоту 45см, висота 100-150см, відстань між поперечинами 12-15см, діаметр 2,5-3 см).

ДРАБИНКА ДЛЯ ПЕРЕСТУПАННЯ (з двох товстих шнурів і «перекладин» з тасьми, що встановлюються частіше або рідше).

Розташовувати куточок слід по можливості ближче до світла, щоб був приплив свіжого повітря.

Вправи на снарядах, що вводяться поступово, спочатку виконуються дітьми під керівництвом або наглядом дорослих, а після успішного освоєння діти можуть займатися самостійно.

У спільних заняттях батьків і дітей укладений великий виховний сенс. Навіть самий маленький дитина прагне позмагатися з татом, мамою, братом або сестрою. Домашній стадіон – це радість спілкування на ґрунті зміцнення здоров'я. Головне не змушувати дітей подовгу займатися на снарядах: до появи відчуття втоми і не більше!

З самого початку у дитини не повинно бути негативних емоцій від надмірно високих або занадто малих навантажень, неправильної методики занять, відсутності їх періодичності, тому батьки повинні добре підготуватися до того, щоб почати займатися з ним.

- м'ячі різних розмірів (від маленького тенісного до великого надувного м'ячі для малюків і набивного м'яча масою 1кг для дітей по старше)

- обручі різних діаметрів (15-20см, 50-60см)

- палиці різної довжини (25-30см, 70-80см, діаметр 2,5 см)

- скакалки

- мішечки для метання (маленькі 6/9 см, маса 150г) для розвитку правильної постави, носячи їх на голові (великі 12/16см, маса 400г).

Карантин - не карантин!

А ми робимо зарядку!

Насправді в Мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних, як на англомовному ютуб-каналі «GoNoodle | Get Moving», та спокійніші на «Cosmic Kids Yoga». Головне – бажання.

Руханки і фізкультхвилинки для дітей:

https://www.youtube.com/watch?v=7pGnVGCLSsk&list=PLElG6fwk_0UmWfbppU9Y_Qp8kOGDOvfDs

Малюки від природи володіють грацією та свободою тіла. Енергійні, рухливі, вони всю свою поведінку проявляють через рухи. Дорослі частенько заздрять малюкам, мовляв, скільки у тієї дитини енергії, постійно бігає, стрибає! Звідки стільки сил?

Чим менша за віком дитина, тим більше свободи й легкості в її тілі. Від самого народження всю інформацію про оточуючий світ дитина отримує через тілесні відчуття. На різних частинах тіла знаходяться зони, що «запам’ятовують» на все життя позитивний та негативний досвід спілкування зі світом. Недаремно вважається, що пам’ять тіла найміцніша.

Сидячи вдома на карантині можна більше часу приділити дітям і навчити їх, та й себе, гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них. Тим паче, на час карантину спортивні та фітнес-зали закриті, а діти не відвідують заняття фізкультури.

Наприклад, такі зарядки – під музику та з піснями – є на каналі “З любов’ю до дітей”.

https://www.youtube.com/user/SonechkoProject

Я раджу розпочинати день із ранкової гімнастики. Вона зарядить ваш організм енергією на весь день, прискорить перехід від сну до активності, активізує циркуляцію крові в судинах, а отже, — органи і системи отримають більше кисню, підвищить імунітет, тонізує м’язову і нервову системи та покращить настрій.

Ранкову зарядку слід робити систематично як дорослим, так і дітям. Багато часу вона не забере. 10-15 хвилин — і ваш організм буде бадьорим, а настрій — піднесеним.

Прокинувшись вранці, подумайте, що цей день буде гарним і багатим на радісні події, подумки побажайте всім щастя, не кваплячись, встаньте з ліжка, вмийте обличчя, випийте склянку простої води і — на зарядку. Виконувати вправи потрібно на свіжому повітрі або з відкритим вікном.

Включаємо вправи на гнучкість, рухливі, дихальні, на всі групи м’язів зверху вниз. Починаємо з м’язів шиї, далі переходимо до м’язів плечей і рук, вправи для тулуба, і, нарешті, вправи для ніг. Кожну вправу повторюємо від 5 до 10 разів. Під час виконання вправ не забуваємо про правильне дихання. І якщо під час зарядки ви задихаєтесь, це означає, що вправи ви робите неправильно. Не варто робити над собою ніяких зусиль і перетворювати зарядку на ранкові тренування. Мета її — пробудити організм від сну, підвищити загальний тонус організму.

Закінчити зарядку слід водними процедурами: душем чи вологим обтиранням. Вони допоможуть тримати тіло в чистоті і послужать надійним засобом загартування організму.

ПОРАДИ БАТЬКАМ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОЇ

КУЛЬТУРИ ВДОМА

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку. Як ви ставитеся до заняття фізкультурою так і дитина буде до неї відноситися.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку, заохочуйте будь – яке її досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль. Висока самооцінка – це великий стимул для виконання любих завдань. Будь то допомога по господарству, або ранкова зарядка. Витримуйте єдину лінію поведінки обох батьків, не допускайте протилежних розпоряджень ( мама – « вистачить бігати», тато – « побігай ще трішки»).

3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час виконання фізичних вправ, спробуйте зрозуміти , чому дитина вередує, відмовляється виконувати найпростіші вправи. Можливо вона погано почувається.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренування, якщо дитина відмовляється. З’ясуйте причину такої поведінки, виправте її, а потім продовжуйте.

5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі. Пам’ятайте: дитина тільки вчиться. А той хто вчиться завжди допускає помилки.

6. Рахуйтеся з індивідуальними пріоритетами своєї дитини. Не нав’язуйте їй своїх нездійснених мрій дитинства. Якщо дитина обрала той чи інший інвентар не суперечте їй.

7. Не змінюйте дуже часто комплекс вправ . Нехай дитина добре засвоїть вивчене.

8. Вимагайте від дитини культури виконання фізичних вправ. Не дозволяйте виконувати аби як.

9. Не перенавантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтесь привчати її до фізичної культури власним прикладом.

10.Пам’ятайте три непорушні правила у вихованні дитини: розуміння, любов і терпіння.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

НА ДАНИЙ ЧАС В ЗАКЛАДІ ПРОВОДИТЬСЯ ЧЕРГОВЕ ВИМІРЮВАННЯ ВАГИ ТА ЗРОСТУ ВАШИХ ДІТЕЙ. ВСІ БАЖАЮЧІ МОЖУТЬ ДІЗНАТИСЯ ЦІ ДАНІ У ВИХОВАТЕЛІВ.

Проблема формування здоров’язбережувальної компетентності у дошкільній освіті

У статті розглянуто проблеми та аспекти формування здоров'язбережувальних технологій в дошкільній освіті, методи та прийоми здоров'язберігаючої діяльності.

Стан здоров’я наступних поколінь є найважливішим показником благополуччя суспільства та держави, який не тільки відображає теперішню ситуацію, але й прогнозує майбутнє. Здоров’збереження стало атрибутом навчально-виховного процесу у дошкільній освіті. Воно виявляється у використанні здоров’язбережувальних технологій, спільній діяльності педагогів медичних працівників та психологів, яка має на меті формування культури здоров’я дітей [1].

Незважаючи на підвищений інтерес до проблеми, на практиці їй приділяється недостатньо уваги. Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми [4].

«Здоров’язбережувальні технології – це система заходів із охорони та зміцнення здоров’я дітей, яка враховує найважливіші характеристики освітнього середовища та умови життя дитини, які впливають на здоров’я. Ця система заходів спрямована на збереження здоров’я дитини на всіх етапах його навчання та розвитку» (професор, член-кореспондент Міжнародної педагогічної академії охорони та зміцнення здоров’я при Міністерстві Освіти РФ Н.К. Смирнов)

Погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку в нашій країні стало не тільки медичною, але і серйозною педагогічною проблемою. Більш тривожними стають результати медичних досліджень. Все менше дітей народжуються здоровими. Ритм та стиль сучасного життя залишає все менше можливостей для збереження та укріплення здоров’я, тим більше що в нашій ментальності взагалі не закладене прагнення до збереження та укріплення здоров’я. За статистикою, у наш час велику групу становлять діти, які знаходяться „між здоров’ям та хворобою”.

Для забезпечення здоров’я у дітей дошкільного віку доцільно формувати культуру здоров’я як головну умову культурного і духовного становлення особистості. Саме культура здоров’я визначає спосіб життя не лише окремої особи, а й усього людства. Особливо важлива роль у формуванні культури здоров’я належить першим щаблям освіти, тобто зароджується саме у дошкільній освіті, адже тут закладається основа. Педагоги працюють з дітьми, привчають до режимних моментів, створюють атмосферу для покращення морального, психічного стану дітей, що забезпечує успіх до подолання труднощів [2].

Для педагога головне правильно та раціонально використовувати методи та прийоми щодо застосування здоров’язбережувальних технологій, дитина повністю покладається на дорослого, адже він є авторитетом. На цьому етапі важливо підтримувати інтерес дітей до вправ, занять, щоб забезпечити бажання до подальшої роботи. Дитина в такому віці повинна бути зацікавлена у роботі, коли втрачається цікавість отримати результат не можливо, тому що зникає зосередженість та увага. У процесі використання здоров’язбережувальних технологій слід працювати не тільки на результативність, а й не забувати, що аудиторія для якої викоритувуються методи і прийоми в повному обсязі не сприймає навчально-виховний процес, тому необхідно компонувати роботу використовуючи ігрові моменти для створення необхідної атмофери, збереження цікавості, зосередження уваги та бажання повторювати вправи, займатися на занятті.

Педагог, володіючи сучасними знаннями, при постійній взаємодії з дітьми, їх батьками, медичними працівниками, психологами, планує і організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я усіх суб’єктів навчального процесу, застосовуючи ті чи інші технології і методи формування здоров’я. Такі підходи змінюють вимоги до всього змісту освіти, його пріоритетів, надають вихованню валеологічного характеру, висувають першочергові завдання з формування валеологічної свідомості вихованців. Це сприяє повноцінному особистісному розвитку здорової дитини [3].

У процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів:

- фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода);

- гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо).

Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад:

- фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою;

- стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили [4].

У професійно-педагогічній практиці вихователями мають бути враховані пріоритети здоров’язберігаючої діяльності:

· культивування у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я (фізичного, психічного та соціального) як єдиного цілого, покращення адаптаційних можливостей дитячого організму;

· закріплення педагогом ефектів окремих оздоровчих заходів у вигляді константних психосоматичних станів дитини, які надалі зможуть відтворюватися у режимі саморозвитку;

· формування довільної регуляції життєвих функцій організму розвитку творчої уяви;

· виховання у дитини здатності до самосприйняття власної тілесної будови у можливих для нього формах;

· прищеплення дітям навичок взаємодопомоги у відповідних ситуаціях та основ самокорекції;

· активізація та розвиток пізнавальних інтересів до власного організму;

· формування валеологічних уявлень у дітей;

· розвиток емоційного співчуття іншим людям;

· впровадження здорового способу життя як основи повсякденної діяльності.

Слід зазначити, що здоров’язберігаюче середовище не можливе без впровадження здоров’язбережувальних технологій це два взаємопов’язані процеси. Специфіка організації педагогічного процесу дошкільного навчального закладу дозволяє стверджувати, що здоров’язберігаючі технології за ступенем впливу на здоров’я дитини є найбільш дієвими. Головною їхньою ознакою являється використання психолого-педагогічних методів та прийомів, комплексний підхід до вирішення проблем збереження та зміцнення здоров’я.[5]

Складовим елементами лікувально-профілактичних технологій є:

· організація моніторингу здоров’я дітей дошкільного віку;

· розробка рекомендацій стосовно оптимізації дитячого здоров’я;

· організація та контроль стану організації харчування дітей;

· здійснення лікувально-педагогічного контролю за фізичними навантаженнями дітей в процесі фізичного виховання;

· контроль за організацією і проведенням спеціальних загартовуючих процедур;

· організація профілактичних заходів;

· організація контролю та допомога у дотриманні вимог ДСанПіН;

· активна участь в організації здоров’язберігаючого середовища.

До складових елементів фізкультурно-оздоровчих технологій відносять:

· формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей, оптимізація рухової активності;

· становлення фізичної культури дитини;

· розвиток дихальної системи;

· профілактика порушення постави та виникнення плоскостопості;

· виховання потреби у щоденній руховій активності та турботи про власне здоров’я.

Вибір здоров’язбережувальних технологій залежить від програми діяльності дошкільного навчального закладу, пріоритетних навчально виховних завдань, стану здоров’я вихованців, їх інтересів та уподобань, врахування спрямованості засобів оздоровлення на вдосконалення основних показників фізичного розвитку дітей, наявного кадрового потенціалу (актуальним є питання психологічної готовності вихователів до перебудови власної професійної діяльності, впровадження інноваційних технологій, самоудосконалення, рівень усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та здоров’я своїх вихованців), матеріально-технічного забезпечення (наявність окремого приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних майданчиків, фізкультурних куточків в групових кімнатах, фізіотерапевтичного кабінету, фіто-кімнати, кімнати для відпочинку вихователів тощо), екологічних факторів (екологічна ситуація в країні, регіоні, наповнюваність груп, відповідність санітарно-гігієнічних та санітарно-технічним вимогам), наявного рівня співпраці з батьками вихованців, усвідомлення ними значущості цілеспрямованої роботи із збереження та зміцнення здоров’я дітей (батьки мають бути прикладом для власних дітей), можливостей ефективно здійснювати моніторинг результативності запроваджуваних технологій [7].

Наприклад, дошкільний навчальний заклад № 21 «Оленка» ясла-садок комбінованого типу працює з дітьми що мають вади опорно-рухового апарату, мовлення та зору. Тому заклад використовує здоров’язберігаючі технології з особливим підходом до порушень та відхилень у здоров’ї для подолання труднощів та усунення недоліків, що стають на заваді повноцінного здорового життя.

Педагоги використовують казкотерапію, фітболгімнастику, пальчикову гімнастику, психогімнастику, дихальну гімнастику, аромо- та фітотерапію, кольоротерапію, різні види масажу (з використанням щіток, шишок, горішків, ковриків, мочалок, точковий, самомасаж), музикотерапію, ігровий тренінг, піскотерапію, авторські технології, урізноманітнюють роботу шляхом застосування нетрадиційного обладнання тощо.

Для усунення недоліків у дітей з вадами опорно-рухового апарату в закладі ефективно використовується іпотерапія.

Іпотерапія - це форма лікувальної фізкультури (ЛФК), де як інструмент реабілітації виступають кінь, процес верхової їзди і фізичні вправи, що виконуються дитиною під час цієї процедури. В процесі верхової їзди в роботу включаються всі основні групи м'язів тіла.

Іпотерапія дає позитивні результати:

- Полегшує зняття заторможеності.

- Зменшує відчуття тривоги.

- Організовує адаптацію до реального простору і часу.

- Сприяє досягненню самостійності.

Кожен педагог спирається не тільки на нормативно правову базу, програмно-методичні матеріали, посібники, а на досвід роботи з дітьми, адже потрібно не тільки давати знання, а й знати підхід до кожної дитини. Важливо мати взаємоповагу між педагогом та вихованцем і тим більше довіру. Кожен педагог знає і розуміє дітей з якими він працює, тому повинен розробляти власну методику спілкування з дітьми, донесення до них навичок, знань. Тому єдиної специфіки використання здоров’язбережувальних технологій не повинно и не можливо бути так як потрібен підхід до кожної групи дітей.

Важливу роль у ефективному застосуванні здоров’язбережувальних технологій є взаємодія педагога з батьками. Плідна співпраця дає результати на шляху до успіху, задля досягнення мети не тільки педагоги повинні вкладати знання та навички, а й батькам необхідно виховувати у дітей розуміння здорового способу життя своїм прикладом.

· реалізації програмних цілей.

Аналіз практики дошкільного виховання та експериментальних дослідження з впровадження здоров’язберігаючих технологій в практику роботи дошкільного навчального закладу, дозволяє сформулювати поради щодо застосування таких технологій у роботі з дітьми:

· чітке планування власної здоров’язберігаючої діяльності; обізнаність обраної інноваційної технології;

· створення відповідного середовища;

· налагодження ефективної співпраці з батьками дітей, забезпечення єдності підходів дошкільного навчального закладу і батьків до запроваджуваної технології;

· залучення вихованців тільки за їх власним бажанням та з врахуванням потреб й можливостей;

· підтримка вихователями власного здоров’я на високому рівні (здорову дитину може виховувати здоровий педагог);

· регулювання індивідуальних навантаження,

· врахування принципу прогресування фізичних навантажень; використання в своїй діяльності екологічно доцільних предметів;

· дотримання гігієнічних вимог щодо організації навчального процесу;

· самовдосконалення.[6]

Отже, створення здоров’язберігаючого середовища процес, який вимагає чіткого усвідомлення усіма суб’єктами навчально-виховного процесу значущості відповідального ставлення до власного здоров’я. Таке середовище має забезпечувати не лише збереження та зміцнення здоров’я дітей, а й формування культури здоров’я. Лише злагоджена та змістовна співпраця дошкільного навчального закладу та родини у сфері здоров’язбереження зможе забезпечити успішну реалізацію здоров’язберігаючих технологій, спрямованих на покращення стану здоров’я дітей.

Поради батькам щодо фізичного виховання дітей

* щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику,

* здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;

* залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;

* разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
грайте в рухливі, спортивні ігри;

* облаштуйте в квартирі спортивний куточок;

* катайтеся разом з дітьми на велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон,
теніс, футбол, баскетбол, з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;

* беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільному закладі.

Ранкова гімнастика

Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи в ранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день. Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, укріпленню м’язів, формуванню правильної осанки. Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухові. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

Загартування

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину фізично міцною і здоровою загартовуйте її. Для цього можна широко використовувати натуральні природні фактори – повітря, воду, сонце. Привчаючи дитину ще з раннього віку до свіжого повітря, холодної води, виховуйте у неї вміння долати труднощі. Але перш ніж розпочати загартовування обов’язково побесідуйте з лікарем. Позитивний ефект від загартовування отримаєте тільки в тому випадку, якщо його проводити систематично з врахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини. Необхідно:

1. Врахувати вік, стан здоров’я.

2. Постійно проводити загартовуючі процедури.
3. Поступово збільшувати силу впливання природного фактору.

Десять порад батькам

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.
Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не Шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.
Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.
Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкова гігієнічна гімнастика.
На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки" обох батьків, не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато - побігай ще хвилин п'ять).
Єдина думку батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до физкультурних занять.

З. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте її і лише після цього продовжуйте заняття.
5. Не сваріть своєї дитини за тимчасові невдачі.
6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.
Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичної сили.
Не відмовляйте дитині в проханнях купити йому гантелі або навісну поперечину для підтягування (він хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).

7. Не міняйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що йому подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти разученi рухи.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала розхлябаності, недбалості, виконання абияк, все робила "взаправду".

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неЇ суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом.
10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!